На весну

на ве́сну – прислiвник незмінювана словникова одиниця

КАНН Мария – Блакитна планета

Власне, єдине: це легендарний, оспіваний поетами острів, втілення мрій про вічну весну, щастя, про місце на Землі, де ніколи не було злигоднів, ненависті, недуг.

Тарас Григорович Шевченко – Близнята. Повість

Він негайно написав до Стародуба, щоб на весну прислали пасічника: тоді ще не було Прокоповича, славного нині бджоляра, і тому потреба примушувала звертатися до пасічників-самоуків. Все, геть чисто все вони бачать, навіть і те, як йому словесну догану робить головний лікар за те, що в нього на мундурі один гудзик розщібнувся.

СТЕЛЬМАХ Михайло – Гуси-лебеді летять

I так менi хочеться пiти в лiсову далечiнь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зi срiбла вилитих, лебедiв, подивитись на їхнi спiвучi крила, що в теплому iрiю захопили весну та й принесли нам. Виходить, уже не мертвий лiс, бо лебедi принесли на своїх крилах весну i життя!

Улас Самчук – Марія

Закололи веприка, половину Марії, другу забрав Корній.,Скільки тієї навесні праці… Марія ж переживала веснуНавколо весна! На весну обсіяли поля, взялися до мурування клуні. На другу весну, як не погіршає, поставимо клуню.

Володимир Дрозд – Катастрофа

Правду кажучи (і між нами), дехто з наших шкодував, що Андрій Сидорович не вліпив секретареві доброго ляпаса, то була б інтелігентику наука ліпша за словесну. Продам на ту весну мотоцикла плюс гонорар і — «

Михайло СТЕЛЬМАХ – Щедрий вечір

Пiсня одразу наблизила до мене весну, i ставок iз вербовою дощечкою, i Настечку над водою, i зорi у водi – усе те, в чому я живу. Бо я перед тим, як робити, викликав до себе весну: i зеленi лужки, i синю воду, i верби над нею, i сонце над вербами.

Юрiй Яновський – Чотири шаблi

Жайворонок висить на невидимiй нитцi, спiваючи весну. Ми тут перезимуємо i на весну вiзьмемось до роботи. – Отак, гляди, що на весну тут кишма кишiтиме народу! у нас немає виходу iншого, як повернутися до приїску “Веселий”, переждати зиму, прийти на весну з усiм потрiбним. можна скласти на весну партiю i намити сто тисяч.

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

…пальцями: ось плазма лежить повалений у порох чавунний кайзер – якийсь сержант з танкового ремзаводу прийшов з автогеном, відпиляв імператорський ніс на пам’ять, на згадку про цю весну.