| | |
| скуйо́вдитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | скуйо́вдитися, скуйо́вдитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | скуйо́вдьмося, скуйо́вдьмось |
| 2 особа | скуйо́вдься | скуйо́вдьтеся, скуйо́вдьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | скуйо́вджуся, скуйо́вджусь | скуйо́вдимося, скуйо́вдимось, скуйо́вдимся |
| 2 особа | скуйо́вдишся | скуйо́вдитеся, скуйо́вдитесь |
| 3 особа | скуйо́вдиться | скуйо́вдяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | скуйо́вдився, скуйо́вдивсь | скуйо́вдилися, скуйо́вдились |
| жін.р. | скуйо́вдилася, скуйо́вдилась |
| сер.р. | скуйо́вдилося, скуйо́вдилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| скуйо́вдившись |
