| | |
| ску́лити1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (мружити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ску́лити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ску́льмо |
| 2 особа | скуль | ску́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ску́литиму | ску́литимемо, ску́литимем |
| 2 особа | ску́литимеш | ску́литимете |
| 3 особа | ску́литиме | ску́литимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ску́лю | ску́лимо, ску́лим |
| 2 особа | ску́лиш | ску́лите |
| 3 особа | ску́лить | ску́лять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ску́лячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ску́лив | ску́лили |
| жін. р. | ску́лила |
| сер. р. | ску́лило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ску́лений |
| Безособова форма |
| ску́лено |
| Дієприслівник |
| ску́ливши |
