| словоблу́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | словоблу́дний | словоблу́дна | словоблу́дне | словоблу́дні |
| родовий | словоблу́дного | словоблу́дної | словоблу́дного | словоблу́дних |
| давальний | словоблу́дному | словоблу́дній | словоблу́дному | словоблу́дним |
| знахідний | словоблу́дний | словоблу́дну | словоблу́дне | словоблу́дні |
| орудний | словоблу́дним | словоблу́дною | словоблу́дним | словоблу́дними |
| місцевий | на/у словоблу́дному, словоблу́днім | на/у словоблу́дній | на/у словоблу́дному, словоблу́днім | на/у словоблу́дних |
| [зневажл.] | ||||