| словопоклоні́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | словопоклоні́ння | словопоклоні́ння |
| родовий | словопоклоні́ння | словопоклоні́нь |
| давальний | словопоклоні́нню | словопоклоні́нням |
| знахідний | словопоклоні́ння | словопоклоні́ння |
| орудний | словопоклоні́нням | словопоклоні́ннями |
| місцевий | на/у словопоклоні́нні, словопоклоні́нню | на/у словопоклоні́ннях |
| кличний | словопоклоні́ння* | словопоклоні́ння* |