| сльотни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сльотни́й | сльотна́ | сльотне́ | сльотні́ |
| родовий | сльотно́го | сльотно́ї | сльотно́го | сльотни́х |
| давальний | сльотно́му | сльотні́й | сльотно́му | сльотни́м |
| знахідний | сльотни́й | сльотну́ | сльотне́ | сльотні́ |
| орудний | сльотни́м | сльотно́ю | сльотни́м | сльотни́ми |
| місцевий | на/у сльотно́му, сльотні́м | на/у сльотні́й | на/у сльотно́му, сльотні́м | на/у сльотни́х |
| [розм.] | ||||