| слі́дчий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | слі́дчий | слі́дча | слі́дче | слі́дчі |
| родовий | слі́дчого | слі́дчої | слі́дчого | слі́дчих |
| давальний | слі́дчому | слі́дчій | слі́дчому | слі́дчим |
| знахідний | слі́дчий, слі́дчого | слі́дчу | слі́дче | слі́дчі, слі́дчих |
| орудний | слі́дчим | слі́дчою | слі́дчим | слі́дчими |
| місцевий | на/у слі́дчому, слі́дчім | на/у слі́дчій | на/у слі́дчому, слі́дчім | на/у слі́дчих |