| смердя́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | смердя́чий | смердя́ча | смердя́че | смердя́чі |
| родовий | смердя́чого | смердя́чої | смердя́чого | смердя́чих |
| давальний | смердя́чому | смердя́чій | смердя́чому | смердя́чим |
| знахідний | смердя́чий, смердя́чого | смердя́чу | смердя́че | смердя́чі, смердя́чих |
| орудний | смердя́чим | смердя́чою | смердя́чим | смердя́чими |
| місцевий | на/у смердя́чому, смердя́чім | на/у смердя́чій | на/у смердя́чому, смердя́чім | на/у смердя́чих |