| смисложиттьови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | смисложиттьови́й | смисложиттьова́ | смисложиттьове́ | смисложиттьові́ |
| родовий | смисложиттьово́го | смисложиттьово́ї | смисложиттьово́го | смисложиттьови́х |
| давальний | смисложиттьово́му | смисложиттьові́й | смисложиттьово́му | смисложиттьови́м |
| знахідний | смисложиттьови́й | смисложиттьову́ | смисложиттьове́ | смисложиттьові́ |
| орудний | смисложиттьови́м | смисложиттьово́ю | смисложиттьови́м | смисложиттьови́ми |
| місцевий | на/у смисложиттьово́му, смисложиттьові́м | на/у смисложиттьові́й | на/у смисложиттьово́му, смисложиттьові́м | на/у смисложиттьови́х |