| смисложиттє́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | смисложиттє́вий | смисложиттє́ва | смисложиттє́ве | смисложиттє́ві |
| родовий | смисложиттє́вого | смисложиттє́вої | смисложиттє́вого | смисложиттє́вих |
| давальний | смисложиттє́вому | смисложиттє́вій | смисложиттє́вому | смисложиттє́вим |
| знахідний | смисложиттє́вий, смисложиттє́вого | смисложиттє́ву | смисложиттє́ве | смисложиттє́ві, смисложиттє́вих |
| орудний | смисложиттє́вим | смисложиттє́вою | смисложиттє́вим | смисложиттє́вими |
| місцевий | на/у смисложиттє́вому, смисложиттє́вім | на/у смисложиттє́вій | на/у смисложиттє́вому, смисложиттє́вім | на/у смисложиттє́вих |