| | |
| сміти́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сміти́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сміті́мо, сміті́м |
| 2 особа | сміти́ | сміті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сміти́тиму | сміти́тимемо, сміти́тимем |
| 2 особа | сміти́тимеш | сміти́тимете |
| 3 особа | сміти́тиме | сміти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | смічу́ | смі́тимо, смі́тим |
| 2 особа | смі́тиш | смі́тите |
| 3 особа | смі́тить | смі́тять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| смі́тячи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сміти́в | сміти́ли |
| жін. р. | сміти́ла |
| сер. р. | сміти́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сміти́вши |
