| собі́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | собі́чений | собі́чена | собі́чене | собі́чені |
| родовий | собі́ченого | собі́ченої | собі́ченого | собі́чених |
| давальний | собі́ченому | собі́ченій | собі́ченому | собі́ченим |
| знахідний | собі́чений, собі́ченого | собі́чену | собі́чене | собі́чені, собі́чених |
| орудний | собі́ченим | собі́ченою | собі́ченим | собі́ченими |
| місцевий | на/у собі́ченому, собі́ченім | на/у собі́ченій | на/у собі́ченому, собі́ченім | на/у собі́чених |
| [діал.] | ||||