| соло́ний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | соло́ний | соло́на | соло́не | соло́ні |
| родовий | соло́ного | соло́ної | соло́ного | соло́них |
| давальний | соло́ному | соло́ній | соло́ному | соло́ним |
| знахідний | соло́ний, соло́ного | соло́ну | соло́не | соло́ні, соло́них |
| орудний | соло́ним | соло́ною | соло́ним | соло́ними |
| місцевий | на/у соло́ному, соло́нім | на/у соло́ній | на/у соло́ному, соло́нім | на/у соло́них |