| | | | |
| солончакува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | солончакува́тий | солончакува́та | солончакува́те | солончакува́ті |
| родовий | солончакува́того | солончакува́тої | солончакува́того | солончакува́тих |
| давальний | солончакува́тому | солончакува́тій | солончакува́тому | солончакува́тим |
| знахідний | солончакува́тий | солончакува́ту | солончакува́те | солончакува́ті |
| орудний | солончакува́тим | солончакува́тою | солончакува́тим | солончакува́тими |
| місцевий | на/у солончакува́тому, солончакува́тім | на/у солончакува́тій | на/у солончакува́тому, солончакува́тім | на/у солончакува́тих |
