| | |
| сотникува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сотникува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сотнику́ймо |
| 2 особа | сотнику́й | сотнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сотникува́тиму | сотникува́тимемо, сотникува́тимем |
| 2 особа | сотникува́тимеш | сотникува́тимете |
| 3 особа | сотникува́тиме | сотникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сотнику́ю | сотнику́ємо, сотнику́єм |
| 2 особа | сотнику́єш | сотнику́єте |
| 3 особа | сотнику́є | сотнику́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сотнику́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сотникува́в | сотникува́ли |
| жін. р. | сотникува́ла |
| сер. р. | сотникува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сотникува́вши |
