| спо́внитися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (наповнитися, заповнитися; пройнятися, стати охопленим чим-небудь) | ||
| Інфінітив | спо́внитися, спо́внитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спо́внімося, спо́внімось, спо́внімся | |
| 2 особа | спо́внися, спо́внись | спо́вніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спо́внюся, спо́внюсь | спо́внимося, спо́внимось, спо́внимся |
| 2 особа | спо́внишся | спо́внитеся, спо́внитесь |
| 3 особа | спо́вниться | спо́вняться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | спо́внився, спо́внивсь | спо́внилися, спо́внились |
| жін.р. | спо́внилася, спо́внилась | |
| сер.р. | спо́внилося, спо́внилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спо́внившись | ||