| | |
| сподоби́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (бути удостоєним чого-небудь; мати честь, бути гідним, достойним) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сподоби́тися, сподоби́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сподобі́мося, сподобі́мось, сподобі́мся |
| 2 особа | сподоби́ся, сподоби́сь | сподобі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сподоблю́ся, сподоблю́сь | сподо́бимося, сподо́бимось, сподо́бимся |
| 2 особа | сподо́бишся | сподо́битеся, сподо́битесь |
| 3 особа | сподо́биться | сподо́бляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | сподоби́вся, сподоби́всь | сподоби́лися, сподоби́лись |
| жін.р. | сподоби́лася, сподоби́лась |
| сер.р. | сподоби́лося, сподоби́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сподоби́вшись |
