| сполучни́й – прикметник | ||||
| (сумісний; якого можна з’єднати) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сполучни́й | сполучна́ | сполучне́ | сполучні́ |
| родовий | сполучно́го | сполучно́ї | сполучно́го | сполучни́х |
| давальний | сполучно́му | сполучні́й | сполучно́му | сполучни́м |
| знахідний | сполучни́й, сполучно́го | сполучну́ | сполучне́ | сполучні́, сполучни́х |
| орудний | сполучни́м | сполучно́ю | сполучни́м | сполучни́ми |
| місцевий | на/у сполучно́му, сполучні́м | на/у сполучні́й | на/у сполучно́му, сполучні́м | на/у сполучни́х |