| сполучнико́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сполучнико́вий | сполучнико́ва | сполучнико́ве | сполучнико́ві |
| родовий | сполучнико́вого | сполучнико́вої | сполучнико́вого | сполучнико́вих |
| давальний | сполучнико́вому | сполучнико́вій | сполучнико́вому | сполучнико́вим |
| знахідний | сполучнико́вий | сполучнико́ву | сполучнико́ве | сполучнико́ві |
| орудний | сполучнико́вим | сполучнико́вою | сполучнико́вим | сполучнико́вими |
| місцевий | на/у сполучнико́вому, сполучнико́вім | на/у сполучнико́вій | на/у сполучнико́вому, сполучнико́вім | на/у сполучнико́вих |