| | |
| спо́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (сперечатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спо́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спо́рмо |
| 2 особа | спор | спо́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спо́ритиму | спо́ритимемо, спо́ритимем |
| 2 особа | спо́ритимеш | спо́ритимете |
| 3 особа | спо́ритиме | спо́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спо́рю | спо́римо, спо́рим |
| 2 особа | спо́риш | спо́рите |
| 3 особа | спо́рить | спо́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| спо́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | спо́рив | спо́рили |
| жін. р. | спо́рила |
| сер. р. | спо́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спо́ривши |
