| | |
| спости́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (виснажити себе, дотримуючись посту і не вживаючи скоромного в їжу) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спости́тися, спости́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спості́мося, спості́мось, спості́мся |
| 2 особа | спости́ся, спости́сь | спості́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спо́щу́ся, спо́щу́сь | спо́стимо́ся, спо́стимо́сь, спо́сти́мся |
| 2 особа | спо́сти́шся | спо́стите́ся, спо́стите́сь |
| 3 особа | спо́сти́ться | спо́стя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | спости́вся, спости́всь | спости́лися, спости́лись |
| жін.р. | спости́лася, спости́лась |
| сер.р. | спости́лося, спости́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спости́вшись |
