| спо́єний1 – дієприкметник | ||||
| (доведений до сп’яніння; доведений до алкоголізму) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | спо́єний | спо́єна | спо́єне | спо́єні |
| родовий | спо́єного | спо́єної | спо́єного | спо́єних |
| давальний | спо́єному | спо́єній | спо́єному | спо́єним |
| знахідний | спо́єний, спо́єного | спо́єну | спо́єне | спо́єні, спо́єних |
| орудний | спо́єним | спо́єною | спо́єним | спо́єними |
| місцевий | на/у спо́єному, спо́єнім | на/у спо́єній | на/у спо́єному, спо́єнім | на/у спо́єних |