| | |
| спрова́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (відправитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спрова́дитися, спрова́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спрова́дьмося, спрова́дьмось |
| 2 особа | спрова́дься | спрова́дьтеся, спрова́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спрова́джуся, спрова́джусь | спрова́димося, спрова́димось, спрова́димся |
| 2 особа | спрова́дишся | спрова́дитеся, спрова́дитесь |
| 3 особа | спрова́диться | спрова́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | спрова́дився, спрова́дивсь | спрова́дилися, спрова́дились |
| жін.р. | спрова́дилася, спрова́дилась |
| сер.р. | спрова́дилося, спрова́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спрова́дившись |
