| співли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | співли́вий | співли́ва | співли́ве | співли́ві |
| родовий | співли́вого | співли́вої | співли́вого | співли́вих |
| давальний | співли́вому | співли́вій | співли́вому | співли́вим |
| знахідний | співли́вий, співли́вого | співли́ву | співли́ве | співли́ві, співли́вих |
| орудний | співли́вим | співли́вою | співли́вим | співли́вими |
| місцевий | на/у співли́вому, співли́вім | на/у співли́вій | на/у співли́вому, співли́вім | на/у співли́вих |