| співмі́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | співмі́рний | співмі́рна | співмі́рне | співмі́рні |
| родовий | співмі́рного | співмі́рної | співмі́рного | співмі́рних |
| давальний | співмі́рному | співмі́рній | співмі́рному | співмі́рним |
| знахідний | співмі́рний, співмі́рного | співмі́рну | співмі́рне | співмі́рні, співмі́рних |
| орудний | співмі́рним | співмі́рною | співмі́рним | співмі́рними |
| місцевий | на/у співмі́рному, співмі́рнім | на/у співмі́рній | на/у співмі́рному, співмі́рнім | на/у співмі́рних |
| [рідко] | ||||