| співу́чіший – прикметник, вищий ступінь | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | співу́чіший | співу́чіша | співу́чіше | співу́чіші |
| родовий | співу́чішого | співу́чішої | співу́чішого | співу́чіших |
| давальний | співу́чішому | співу́чішій | співу́чішому | співу́чішим |
| знахідний | співу́чіший, співу́чішого | співу́чішу | співу́чіше | співу́чіші, співу́чіших |
| орудний | співу́чішим | співу́чішою | співу́чішим | співу́чішими |
| місцевий | на/у співу́чішому, співу́чішім | на/у співу́чішій | на/у співу́чішому, співу́чішім | на/у співу́чіших |