| спіши́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (поспішати) | ||
| Інфінітив | спіши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | спіші́мо, спіші́м | |
| 2 особа | спіши́ | спіші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спіши́тиму | спіши́тимемо, спіши́тимем |
| 2 особа | спіши́тимеш | спіши́тимете |
| 3 особа | спіши́тиме | спіши́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | спішу́ | спішимо́, спіши́м |
| 2 особа | спіши́ш | спішите́ |
| 3 особа | спіши́ть | спіша́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| спішачи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | спіши́в | спіши́ли |
| жін. р. | спіши́ла | |
| сер. р. | спіши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| спіши́вши | ||