| | |
| спіши́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (поспішати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спіши́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спіші́мо, спіші́м |
| 2 особа | спіши́ | спіші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спіши́тиму | спіши́тимемо, спіши́тимем |
| 2 особа | спіши́тимеш | спіши́тимете |
| 3 особа | спіши́тиме | спіши́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спішу́ | спішимо́, спіши́м |
| 2 особа | спіши́ш | спішите́ |
| 3 особа | спіши́ть | спіша́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| спішачи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | спіши́в | спіши́ли |
| жін. р. | спіши́ла |
| сер. р. | спіши́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спіши́вши |
