| | | | |
| сріблоко́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | сріблоко́ваний | сріблоко́вана | сріблоко́ване | сріблоко́вані |
| родовий | сріблоко́ваного | сріблоко́ваної | сріблоко́ваного | сріблоко́ваних |
| давальний | сріблоко́ваному | сріблоко́ваній | сріблоко́ваному | сріблоко́ваним |
| знахідний | сріблоко́ваний, сріблоко́ваного | сріблоко́вану | сріблоко́ване | сріблоко́вані, сріблоко́ваних |
| орудний | сріблоко́ваним | сріблоко́ваною | сріблоко́ваним | сріблоко́ваними |
| місцевий | на/у сріблоко́ваному, сріблоко́ванім | на/у сріблоко́ваній | на/у сріблоко́ваному, сріблоко́ванім | на/у сріблоко́ваних |
