| | | | |
| срі́бно-синюва́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | срі́бно-синюва́тий | срі́бно-синюва́та | срі́бно-синюва́те | срі́бно-синюва́ті |
| родовий | срі́бно-синюва́того | срі́бно-синюва́тої | срі́бно-синюва́того | срі́бно-синюва́тих |
| давальний | срі́бно-синюва́тому | срі́бно-синюва́тій | срі́бно-синюва́тому | срі́бно-синюва́тим |
| знахідний | срі́бно-синюва́тий, срі́бно-синюва́того | срі́бно-синюва́ту | срі́бно-синюва́те | срі́бно-синюва́ті, срі́бно-синюва́тих |
| орудний | срі́бно-синюва́тим | срі́бно-синюва́тою | срі́бно-синюва́тим | срі́бно-синюва́тими |
| місцевий | на/у срі́бно-синюва́тому, срі́бно-синюва́тім | на/у срі́бно-синюва́тій | на/у срі́бно-синюва́тому, срі́бно-синюва́тім | на/у срі́бно-синюва́тих |