| станови́й1 – прикметник | ||||
| (вiд: стан – частина повіту в царській Росії) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | станови́й | станова́ | станове́ | станові́ |
| родовий | станово́го | станово́ї | станово́го | станови́х |
| давальний | станово́му | станові́й | станово́му | станови́м |
| знахідний | станови́й, станово́го | станову́ | станове́ | станові́, станови́х |
| орудний | станови́м | станово́ю | станови́м | станови́ми |
| місцевий | на/у станово́му, станові́м | на/у станові́й | на/у станово́му, станові́м | на/у станови́х |