| | |
| ста́ритися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ста́ритися, ста́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ста́рмося, ста́рмось |
| 2 особа | ста́рся | ста́ртеся, ста́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ста́ритимуся, ста́ритимусь | ста́ритимемося, ста́ритимемось, ста́ритимемся |
| 2 особа | ста́ритимешся | ста́ритиметеся, ста́ритиметесь |
| 3 особа | ста́ритиметься | ста́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ста́рюся, ста́рюсь | ста́римося, ста́римось, ста́римся |
| 2 особа | ста́ришся | ста́ритеся, ста́ритесь |
| 3 особа | ста́риться | ста́ряться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ста́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ста́рився, ста́ривсь | ста́рилися, ста́рились |
| жін. р. | ста́рилася, ста́рилась |
| сер. р. | ста́рилося, ста́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ста́рившись |
