| степлі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | степлі́лий | степлі́ла | степлі́ле | степлі́лі |
| родовий | степлі́лого | степлі́лої | степлі́лого | степлі́лих |
| давальний | степлі́лому | степлі́лій | степлі́лому | степлі́лим |
| знахідний | степлі́лий, степлі́лого | степлі́лу | степлі́ле | степлі́лі, степлі́лих |
| орудний | степлі́лим | степлі́лою | степлі́лим | степлі́лими |
| місцевий | на/у степлі́лому, степлі́лім | на/у степлі́лій | на/у степлі́лому, степлі́лім | на/у степлі́лих |
| [розм.] | ||||