| стерньови́й – прикметник | ||||
| (від: стерня”) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | стерньови́й | стерньова́ | стерньове́ | стерньові́ |
| родовий | стерньово́го | стерньово́ї | стерньово́го | стерньови́х |
| давальний | стерньово́му | стерньові́й | стерньово́му | стерньови́м |
| знахідний | стерньови́й, стерньово́го | стерньову́ | стерньове́ | стерньові́, стерньови́х |
| орудний | стерньови́м | стерньово́ю | стерньови́м | стерньови́ми |
| місцевий | на/у стерньово́му, стерньові́м | на/у стерньові́й | на/у стерньово́му, стерньові́м | на/у стерньови́х |