| | |
| сти́гнути1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (дозрівати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сти́гнути |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сти́гнімо, сти́гнім |
| 2 особа | сти́гни | сти́гніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сти́гнутиму | сти́гнутимемо, сти́гнутимем |
| 2 особа | сти́гнутимеш | сти́гнутимете |
| 3 особа | сти́гнутиме | сти́гнутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сти́гну | сти́гнемо, сти́гнем |
| 2 особа | сти́гнеш | сти́гнете |
| 3 особа | сти́гне | сти́гнуть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сти́гнучи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | стиг, сти́гнув | сти́гли, сти́гнули |
| жін. р. | сти́гла, сти́гнула |
| сер. р. | сти́гло, сти́гнуло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сти́гнувши, сти́гши |
