| столовни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто харчується в кого-небудь за плату) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | столовни́к | столовники́ |
| родовий | столовника́ | столовникі́в |
| давальний | столовнико́ві, столовнику́ | столовника́м |
| знахідний | столовника́ | столовникі́в |
| орудний | столовнико́м | столовника́ми |
| місцевий | на/у столовнико́ві, столовнику́ | на/у столовника́х |
| кличний | столовнику́ | столовники́ |
| [арх.] |