| | |
| сторони́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сторони́тися, сторони́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | стороні́мося, стороні́мось, стороні́мся |
| 2 особа | сторони́ся, сторони́сь | стороні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сторони́тимуся, сторони́тимусь | сторони́тимемося, сторони́тимемось, сторони́тимемся |
| 2 особа | сторони́тимешся | сторони́тиметеся, сторони́тиметесь |
| 3 особа | сторони́тиметься | сторони́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стороню́ся, стороню́сь | сторо́нимося, сторо́нимось, сторо́нимся |
| 2 особа | сторо́нишся | сторо́нитеся, сторо́нитесь |
| 3 особа | сторо́ниться | сторо́няться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сторо́нячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сторони́вся, сторони́всь | сторони́лися, сторони́лись |
| жін. р. | сторони́лася, сторони́лась |
| сер. р. | сторони́лося, сторони́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сторони́вшись |
