| сто́чувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (гризучи, руйнувати; точінням знімати нерівність) | ||
| Інфінітив | сто́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сто́чуймо | |
| 2 особа | сто́чуй | сто́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сто́чуватиму | сто́чуватимемо, сто́чуватимем |
| 2 особа | сто́чуватимеш | сто́чуватимете |
| 3 особа | сто́чуватиме | сто́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сто́чую | сто́чуємо, сто́чуєм |
| 2 особа | сто́чуєш | сто́чуєте |
| 3 особа | сто́чує | сто́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сто́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сто́чував | сто́чували |
| жін. р. | сто́чувала | |
| сер. р. | сто́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| сто́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| сто́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| сто́чувавши | ||