| | |
| стра́ждувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | стра́ждувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | стра́ждуймо |
| 2 особа | стра́ждуй | стра́ждуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стра́ждуватиму | стра́ждуватимемо, стра́ждуватимем |
| 2 особа | стра́ждуватимеш | стра́ждуватимете |
| 3 особа | стра́ждуватиме | стра́ждуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | стра́ждую | стра́ждуємо, стра́ждуєм |
| 2 особа | стра́ждуєш | стра́ждуєте |
| 3 особа | стра́ждує | стра́ждують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| стра́ждуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | стра́ждував | стра́ждували |
| жін. р. | стра́ждувала |
| сер. р. | стра́ждувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| стра́ждувавши |
