| страхови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | страхови́тий | страхови́та | страхови́те | страхови́ті |
| родовий | страхови́того | страхови́тої | страхови́того | страхови́тих |
| давальний | страхови́тому | страхови́тій | страхови́тому | страхови́тим |
| знахідний | страхови́тий | страхови́ту | страхови́те | страхови́ті |
| орудний | страхови́тим | страхови́тою | страхови́тим | страхови́тими |
| місцевий | на/у страхови́тому, страхови́тім | на/у страхови́тій | на/у страхови́тому, страхови́тім | на/у страхови́тих |