стріхалюкі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стріхалюкі́вський | стріхалюкі́вська | стріхалюкі́вське | стріхалюкі́вські |
родовий | стріхалюкі́вського | стріхалюкі́вської | стріхалюкі́вського | стріхалюкі́вських |
давальний | стріхалюкі́вському | стріхалюкі́вській | стріхалюкі́вському | стріхалюкі́вським |
знахідний | стріхалюкі́вський, стріхалюкі́вського | стріхалюкі́вську | стріхалюкі́вське | стріхалюкі́вські, стріхалюкі́вських |
орудний | стріхалюкі́вським | стріхалюкі́вською | стріхалюкі́вським | стріхалюкі́вськими |
місцевий | на/у стріхалюкі́вському, стріхалюкі́вськім | на/у стріхалюкі́вській | на/у стріхалюкі́вському, стріхалюкі́вськім | на/у стріхалюкі́вських |