| стурбува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | стурбува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | стурбу́ймо | |
| 2 особа | стурбу́й | стурбу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | стурбу́ю | стурбу́ємо, стурбу́єм |
| 2 особа | стурбу́єш | стурбу́єте |
| 3 особа | стурбу́є | стурбу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | стурбува́в | стурбува́ли |
| жін.р. | стурбува́ла | |
| сер.р. | стурбува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| стурбо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| стурбо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| стурбува́вши | ||