стя́тий – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | стя́тий | стя́та | стя́те | стя́ті |
родовий | стя́того | стя́тої | стя́того | стя́тих |
давальний | стя́тому | стя́тій | стя́тому | стя́тим |
знахідний | стя́тий, стя́того | стя́ту | стя́те | стя́ті, стя́тих |
орудний | стя́тим | стя́тою | стя́тим | стя́тими |
місцевий | на/у стя́тому, стя́тім | на/у стя́тій | на/у стя́тому, стя́тім | на/у стя́тих |