| субстантивува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | субстантивува́тися, субстантивува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | субстантивува́тиметься | субстантивува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | субстантиву́ється | субстантиву́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| субстантиву́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | субстантивува́вся, субстантивува́всь | субстантивува́лися, субстантивува́лись |
| жін. р. | субстантивува́лася, субстантивува́лась | |
| сер. р. | субстантивува́лося, субстантивува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| субстантивува́вшись | ||