| | |
| сульфітува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сульфітува́тися, сульфітува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | сульфітува́тиметься | сульфітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | сульфіту́ється | сульфіту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сульфіту́ючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сульфітува́вся, сульфітува́всь | сульфітува́лися, сульфітува́лись |
| жін. р. | сульфітува́лася, сульфітува́лась |
| сер. р. | сульфітува́лося, сульфітува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сульфітува́вшись |
