| сумли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сумли́вий | сумли́ва | сумли́ве | сумли́ві |
| родовий | сумли́вого | сумли́вої | сумли́вого | сумли́вих |
| давальний | сумли́вому | сумли́вій | сумли́вому | сумли́вим |
| знахідний | сумли́вий, сумли́вого | сумли́ву | сумли́ве | сумли́ві, сумли́вих |
| орудний | сумли́вим | сумли́вою | сумли́вим | сумли́вими |
| місцевий | на/у сумли́вому, сумли́вім | на/у сумли́вій | на/у сумли́вому, сумли́вім | на/у сумли́вих |