| сумновідо́мий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сумновідо́мий | сумновідо́ма | сумновідо́ме | сумновідо́мі |
| родовий | сумновідо́мого | сумновідо́мої | сумновідо́мого | сумновідо́мих |
| давальний | сумновідо́мому | сумновідо́мій | сумновідо́мому | сумновідо́мим |
| знахідний | сумновідо́мий, сумновідо́мого | сумновідо́му | сумновідо́ме | сумновідо́мі, сумновідо́мих |
| орудний | сумновідо́мим | сумновідо́мою | сумновідо́мим | сумновідо́мими |
| місцевий | на/у сумновідо́мому, сумновідо́мім | на/у сумновідо́мій | на/у сумновідо́мому, сумновідо́мім | на/у сумновідо́мих |