| | | | |
| сумнозві́сний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | сумнозві́сний | сумнозві́сна | сумнозві́сне | сумнозві́сні |
| родовий | сумнозві́сного | сумнозві́сної | сумнозві́сного | сумнозві́сних |
| давальний | сумнозві́сному | сумнозві́сній | сумнозві́сному | сумнозві́сним |
| знахідний | сумнозві́сний, сумнозві́сного | сумнозві́сну | сумнозві́сне | сумнозві́сні, сумнозві́сних |
| орудний | сумнозві́сним | сумнозві́сною | сумнозві́сним | сумнозві́сними |
| місцевий | на/у сумнозві́сному, сумнозві́снім | на/у сумнозві́сній | на/у сумнозві́сному, сумнозві́снім | на/у сумнозві́сних |
| | | | |
| [ірон.] | | | | |
