сумні́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сумні́вний | сумні́вна | сумні́вне | сумні́вні |
родовий | сумні́вного | сумні́вної | сумні́вного | сумні́вних |
давальний | сумні́вному | сумні́вній | сумні́вному | сумні́вним |
знахідний | сумні́вний, сумні́вного | сумні́вну | сумні́вне | сумні́вні, сумні́вних |
орудний | сумні́вним | сумні́вною | сумні́вним | сумні́вними |
місцевий | на/у сумні́вному, сумні́внім | на/у сумні́вній | на/у сумні́вному, сумні́внім | на/у сумні́вних |