| | |
| сумні́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сумні́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сумні́ймо |
| 2 особа | сумні́й | сумні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сумні́тиму | сумні́тимемо, сумні́тимем |
| 2 особа | сумні́тимеш | сумні́тимете |
| 3 особа | сумні́тиме | сумні́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сумні́ю | сумні́ємо, сумні́єм |
| 2 особа | сумні́єш | сумні́єте |
| 3 особа | сумні́є | сумні́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сумні́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сумні́в | сумні́ли |
| жін. р. | сумні́ла |
| сер. р. | сумні́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сумні́вши |
